Втомлювальний (стресовий) перелом: причини та лікування

Здавалося б, при неправильній техніці бігу або різкому підвищенні навантаження можна заробити цілий букет травм: запалення окістя, тендиніти, бурсити, розтягнення. Чому тоді стрес-переломи так виділяються на тлі цих патологій?

Уся справа в тривалості відновного періоду, труднощах діагностики та уявному благополуччі;

Якщо вчасно не виявити проблему, то травма посилиться, знадобиться до півроку на повне відновлення. Однак, період уявного благополуччя (коли симптомів уже немає і хочеться повернутися до тренувань, але травма залишилася) може зіграти злий жарт зі спортсменом. Відновлення пробіжок з колишнього рівня раніше, ніж передбачалося, запустить весь процес заново. Тоді на відновлення знадобиться ще більше часу.

Механізм утворення травми

Процес бігу пов'язаний з 2-ма видами навантаження: ударним + поштовховим (активним).

Ударне навантаження  = приземлення на стопу. Воно передається кінетичним ланцюгом: стопа - гомілкостоп - гомілка - коліно - стегно - тазостегновий суглоб - таз - хребет. Частково удар "гаситься" на рівні стопи за рахунок амортизації + частково навантаження поглинається м'язами, задіяними в процесі бігу. Однак, деякі ситуації заважають "гасити" це ударне навантаження. Кістки починають травмуватися.

Стресовий перелом - це втомне руйнування кістки через повторюване підвищене навантаження. Травма належить до типу "overuse" - надмірного використання тканини;

Як такого перелому (порушення зовнішньої цілісності кістки) немає. Виникає внутрішній "синяк, набряк" кістки, формується порушення структури тканини;

Згодом, якщо не прибрати навантаження, кістка продовжить руйнуватися. Результат дійсно може бути сумним - фактичний перелом із тривалим відновлювальним періодом;

Які чинники можуть стати причиною втомних переломів?

Причини виникнення стрес-переломів

Стрес-перелом - травма, характерна для спортсменів багатьох напрямків: тенісистів, танцюристів, футболістів.

Однак, згідно з даними досліджень Массачусетської Центральної Клініки - близько 70% втомних переломів отримують бігуни.

Усі чинники можна розділити на зовнішні + внутрішні:

Зовнішні чинники:

• Зміна траси.Наприклад, перехід на більш тверду поверхню зі збереженням колишньої інтенсивності (бетон, плитка, асфальт).Наприклад, перехід на більш тверду поверхню зі збереженням колишньої інтенсивності (бетон, плитка, асфальт).;

Або зміна типу траси: наприклад, початок занять на стадіоні з частими різкими поворотами в колишньому темпі;

• Підвищення обсягу тренувань:Мишци не встигають відновлюватися в період між пробіжками. Тому під час бігу вони вже не можуть поглинати ударне навантаження. Весь удар приймають на себе кістки. Обсяг тренувань можна збільшувати не більше, ніж на 10%/тиждень;
• Те ж саме відбувається під час різкого підвищення інтенсивності тренувань: м'язи не встигають адаптуватися і "скидають" навантаження на кістки;
• Зміна взуття/тривалі заняття в незручному взутті. Це можуть бути кросівки з низькою амортизацією, без корекції анатомічних особливостей стопи, невідповідного розміру, неправильно зашнуровані. Щоб амортизаційний прошарок не стирався, взуття бажано міняти кожні 800 км;
• Зміна плану занять:включення великої кількості швидкісних тренувань замість повільного бігу. Тривалий біг кілька разів/тиждень без відповідної фізичної підготовки;
• Диспропорційний розвиток різних груп м'язів. Такий стан може виникати у спортсменів, які виконують силові тренування на одні групи м'язів, забуваючи про інші. Такий дисбаланс спричинятиме перевантаження кісток. У результаті утворюється тріщина.

Внутрішні чинники:

• Хворобливий перелом може бути наслідком анатомічних особливостей будови скелета. Наявність варусної/вальгусної деформації ніг, викривлень хребта, плоскостопості/порожнистої стопи - все це сприяє неправильному розподілу навантаження. Кожен елемент кінетичного ланцюга впливає на інші;
• Неправильне харчування (нестача кальцію) + нестача вітаміну Д. Це особливо актуально для зимового періоду. Важливо пам'ятати, що кальцій вимивається кофеїном, тому кавомани більш схильні до стрес-переломів;
• Вчені з'ясували, що здатність кісток витримувати певне навантаження пов'язана з 2-ма параметрами: розміром + щільністю. Недостатня щільність кісток (остеопороз) може бути вродженим/набутим станом. Як його виявити і що робити - поговоримо пізніше;
• Ендокринні проблеми. Здебільшого це стосується жінок, які страждають на аменорею. Нестача естрогену позначається на щільності кісток, тому більшість жінок у постклімактеричному періоді стикаються з остеопорозом, переломами. Жартувати з такими речами не можна: потрібно обов'язково звернутися до лікаря в разі порушень циклу!

Класифікація стрес-переломів

Існує кілька принципів поділу втомних переломів. Перша класифікація - за локалізацією. Тут перелом носить назву пошкодженої кістки.

Перше місце серед локалізацій посідає стопа: особливо перелом 2, 3 плеснової кістки, таранної кістки. Не дивно: адже саме ця ділянка відповідає за поштовх під час бігу.

Зустрічається стресовий перелом п'яткової кістки, великогомілкової кістки (середньої, нижньої третини), стегна, крижів, кісточки, лобкової кістки, кульшової западини. Але кістками, які несуть навантаження на біг, є все ж таки плеснові + великогомілкові.

Крім того, травми поділяють на переломи "низького ризику" + "високого ризику":

• Високий ризик мають травми, які довго відновлюються або призводять до незворотних наслідків: перелом шийки стегнової кістки, головки стегна, човноподібної кістки, тазових кісток;
• Низький ризик якраз у найчастіших травм: плеснових, великогомілкової.

Лікарі-діагности класифікують переломи за глибиною ураження:

• Крайові - це поверхневі переломи;
• Повні - крайній ступінь перелому, що проходить через усю глибину кістки.

На рентгені початкові стадії виявити неможливо. Пізніше відстежуються такі стадії процесу: склероз, просвітлення, кортикальна гіпертрофія.

Cімптоми втомного переломуа

Втомлювальний перелом проявляє себе такими симптомами:

• Гострий біль, який локалізується в місці перелому. Спочатку біль виникає тільки під час навантаження (бігу, ходьби, стрибків). Потім він може зберігатися якийсь час після тренувань. Через певний період часу біль уже присутній у стані спокою;
• Фактори, які посилюють біль: постукування/пальпація місця перелому, стрибки, навантаження на м'язи, що кріпляться до пошкодженої кістки;
• Виникає набряк ураженого місця. Якщо йдеться про плеснові кістки, то набряк частіше локалізується у верхній частині стопи, спричиняє чітке контурування судинного малюнка;
• М'язи в ділянці ураження стають щільними, трохи болючими (пов'язано з рефлекторною напругою + перевтомою волокон);
• Може спостерігатися синюшність на пізніх етапах ураження.

Варіанти діагностики травми

Діагностика може бути скрутною на ранніх етапах, оскільки чітких проявів перелому на рентгені немає. Однак, ви можете вдатися до більш точних методів діагностики або провести кілька тестів вдома перед походом до лікаря.

Самодіагностика

Стрибковий тест

Втомлювальний перелом чітко ідентифікується стрибковим тестом. Просто стрибайте по черзі на кожній нозі. Зазвичай місце стрес-перелому пронизує гострий біль. Він може іррадіювати вздовж кістки.

Тест із камертоном

Ще один відмітний симптом - якщо прикласти до місця перелому камертон, вібрація викличе гострий локальний біль;

Інші ознаки

Крім того, біль посилюється постукуванням кількома пальцями по кістці, натисканням на уражену ділянку.

Лікарська діагностика

Важливо, щоб ви пам'ятали: самодіагностика не скасовує походу до лікаря;

Рентгенодіагностику ми з вами вже обговорили;

Сцинтиграфія краще визначає стрес-перелом, проте є низькоспецифічним методом. Це означає, що ураження виявити можна, але сказати точно, що це перелом - складно.

Ідеальний метод дослідження - магнітно-резонансна томографія (МРТ). Вона дає змогу визначити локалізацію, глибину перелому, оцінити стан кістки + навколишніх тканин;

Ознаки перелому ті самі, що й для рентгена: склероз, кортикальна гіпертрофія. У висновку МРТ-обстеження ви можете зустріти слова: набряк кістки/фокус набряку кісткового мозку/фокус набряку періостального.

Такий високочутливий метод дає змогу виявити перелом на ранній стадії, яка називається стрес-реакцією;

Що робити за наявності стрес-перелому?

Розберемо по порядку, яка медична допомога вам необхідна, що робити з тренуваннями + як ще можна собі допомогти?

Медичні дії

При зверненні до лікаря і постановці діагнозу: стресовий перелом - дії лікаря залежатимуть від ступеня ураження.

На ранніх етапах лікування таке:

• Обмеження фізичного навантаження;
• Використання холодних компресів + протизапальних мазей;
• Носіння компресійних шкарпеток, фіксація ділянки еластичним бинтом;
• Лікувальна гімнастика, масаж, голкорефлексотерапія, фізіотерапевтичні процедури.

У разі серйознішого ураження:

• Накладання гіпсу;
• Повна відмова від фізичних навантажень;
• Використання милиць;

Деякі ускладнення (наприклад, остеонекроз голівки стегнової кістки) потребують оперативного втручання, протезування. Тому не запускайте процес!

Зміни спортивного режиму

Гостра стадія ушкодження вимагає переходу на альтернативні види спорту: басейн, велосипед, аквааеробіка, лижі. Залежить від локалізації ушкодження.

При поверненні в тренувальний процес починати потрібно з максимально низької інтенсивності!

Наприклад, робіть 6 циклів по 6 хвилин: 2 хвилини біг підтюпцем + 4 хвилини ходьба. Потім зсувайте по одній хвилині в бік бігу (не швидше, ніж 10% на тиждень).

На кілька тижнів повністю відмовтеся від інтенсивних, швидкісних тренувань.

Якщо відчули мінімальний дискомфорт у місці пошкодження - припиніть навантаження. Значить, відновлювальний період не завершено.

Попереднє гарне самопочуття - це і є той самий період удаваного благополуччя, який обговорювався на самому початку. Людина, яка має тріщину кістки, але вважає себе здоровою, може ще більше нашкодити організму.

Тренуйтеся на м'якій трасі (ґрунт), у правильно підібраному взутті (амортизація, супінація, ортопедичні устілки), використовуйте компресійні гетри, фіксатори, бандаж.

Корекція харчування

Стрес-перелом часто є наслідком неправильного харчування. Нестача кальцію + вітаміну Д - причина остеопорозу кісток.

Тому обов'язково вживайте молочні продукти, м'ясо.

Вітамін Д приймайте за схемою:

• 2-3 тижні: 10 000 МО
• 1,5-2 місяці: 5 000 МО

Бажано попередньо здати аналіз;

Також важливо перевірити гормональний фон. Аменорея може бути наслідком високого навантаження + нестачі жирної їжі (статеві гормони жиророзчинні). Зверніться до ендокринолога для корекції стану.

Висновок

Виникнення стресового перелому точно на якийсь період виб'є вас із тренувального плану. Тому намагайтеся не допустити такого стану;

Слідкуйте, щоб навантаження, взуття, харчування, траса відповідали можливостям організму.

Якщо біль уже виник, не чекайте, поки він мине. Обов'язково зверніться до лікаря! Від цього залежить - як швидко ви повернетеся в колишній ритм.